Acum 80 de ani, la Kiev, peste 33.000 de civili au fost împușcați în Babân Iar, dintre care majoritatea erau evrei și rromi. Astăzi este o aniversare a acestei tragedii.
Încă nu știm exact câți oameni au murit la Babân Iar.
Mai mult, fiecare oraș, orășel și sat are propriul său Babân Iar - un loc unde oamenii au fost dispreţuiţi, umiliți și nimiciți. Dar, de obicei știm, despre aceste locuri locale de tragedii, chiar mai puțin decât despre Babân Iar, de la Kiev.
Pentru a preveni astfel de tragedii în viitor, trebuie să păstrăm în memorie evenimentele tragice din trecut. Memoria, ce se păstrează în dulapurile familiei noastre, pe străzi și în muzee. Amintirea, care este peste tot, deoarece aceste evenimente au afectat fiecare familie, în acele zile.
Astăzi, păstrarea istoriei este la fel de ușoară ca descărcarea de fotografii și videoclipuri pe rețelele de socializare. Deci, sper că veți veni acasă, veți vorbi în familie, veți studia arhiva familiei sau veți merge la monumentele și muzeele locale și veți descoperi pentru sine istoria familiei și a localității unde locuiţi. Iar apoi, să împărtășiti cu noi descoperirile voastre.
80-ті роковин трагедії в Бабиному Яру
80 років тому, в Києві в Бабиному Яру, розстріляли понад 33 тисячі мирних людей, більшість із яких — євреї та роми. Сьогодні — роковини вшанування пам’яті цієї трагедії.
Ми досі не знаємо достеменно, скільки людей загинуло у Бабиному Яру.
Більше того, в кожному місті, містечку та селі є свій Бабин Яр — місце, де людей зневажали, принижували та знищували. Але про ці локальні місця трагедій нам, зазвичай, відомо навіть менше, ніж про київський Бабин Яр.
Щоб запобігти таким трагедіям у майбутньому, ми маємо зберігати пам’ять про трагічні події минулого. Пам’ять, яка зберігається у наших родинах, шафах, на вулицях і у музеях. Пам’ять, яка є скрізь, тому що ці події зачепили кожну родину за тих часів.
Сьогодні зберігати історію так само просто, як завантажувати фото та відео в соцмережі. Тож, я сподіваюся, ви прийдете додому, поговорите зі своїми рідними, переберете сімейний архів або підете до місцевих пам’ятників і музеїв, і відкриєте для себе історію своєї родини та місцини. А потім поділитеся з нами своїми відкриттями.
